Методичні рекомендації

 Методичні рекомендації викладання іноземних мов у 2022-2023 н.р.

     Стратегічною метою впровадження концепції Нової української школи є формування компетентностей здобувачів освіти, потрібних їм для успішної самореалізації в суспільстві. Однією із ключових компетентностей, які потрібно формувати є володіння іноземною мовою на рівні вільного спілкування. Перед предметом «Іноземна мова» стоять завдання, які повинен вирішувати сучасний вчитель іноземних мов, який володіє різноманітними технологіями навчання офлайн/онлайн, знає психологопедагогічні особливості учнів, орієнтується в нормативно-правовій базі, яка регулює професійну діяльність педагогів. Нині професійний розвиток вчителів іноземних мов – це безперервний процес, в якому поєднуються курси підвищення кваліфікації, науково-методична робота та самоосвіта упродовж всієї професійної діяльності. Освітня діяльность у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392. На сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України постановою №898 від 30 вересня 2020 року затверджено новий Державний стандарт базової 2 середньої освіти, який буде діяти з 1 вересня 2022 року для учнів, які навчаються за дванадцятирічними програмами, а у цьому навчальному році впроваджуватимуть його у 5-х пілотних класах НУШ ( це 136 шкіл України, у Вінницькій області - 12 закладів, у Вінниці - 2 заклади загальної середньої освіти). Державні стандарти є основою для розроблення типових та інших освітніх програм. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається в День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Хоча враховуючи пандемію або інші причини, закінчення начального року може бути перенесене на пізнішу дату. Державний стандарт початкової освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі початкової школи (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі початкової школи (3-4 класи). До ключових компетентностей на початковому рівні освітнього процесу належить здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування. У цьому Держстандарті відображений Базовий навчальний план початкової освіти та вимоги до обов’язкових результатів навчання 3 здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) у Додатку 3 до Державного стандарту початкової освіти. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів і визначає вимоги до освіченості учнів базової середньої (5-9 класи) і профільної середньої освіти (10-11(12) класи). У цьому Держстандарті відображений Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів та вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів закладів ІІ-ІІІ ступенів визначені в Додатку 2 до цього Держстандарту. Виконання вимог зазначених Державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності. У 2021-2022 навчальному році вивчення іноземних мов здійснюватиметься за декількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами, а саме: для 1-2 класів – за Державним стандартом початкової освіти (21.02.2018, постанова №87) та Типових освітніх програм розроблених під керівництвом О.Я.Савченко або під керівництвом Р.Б.Шияна (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272); для 3-4 класів – за Державним стандартом початкової освіти (21.02.2018, постанова №87) та Типовою освітньою програмою під керівництвом О.Я.Савченко або Типовою освітньою програмою під керівництвом Р.Б.Шияна (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273); 4 для 5-9 класів - за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова №1392 від 23.11.2011), відповідно до «Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405; для 10-11 класів - за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (Постанова №1392 від 23.11.2011) та «Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464). Відповідно до Закону України «Про освіту» Типова освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження; орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів. Навчальний план містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття та інше. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8- 10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет - клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи. Предмети та курси за вибором визначаються закладами освіти у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

          5 Слід зазначити, що заклад освіти, відповідно до Наказу МОН №855 від 07.08.2015 р. має право вибору щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається закладом освіти залежно від умов для такого вивчення самостійно, а також рішення про збільшення годин на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової, на всіх ступенях освіти, приймається закладом освіти самостійно. Типові освітні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній. Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі можуть наповнити новим міжпредметним змістом й інші теми, створювати альтернативні можливості для поєднання різних знань та умінь, а також навчальних методів із метою формування ключових життєвих умінь та досягнення цілісності навчальної програми й освітнього процесу відповідно до потреб певного класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планівконспектів є індивідуальною справою вчителя. 

Щодо календарного планування з іноземних мов і оскільки предмет вивчається за чотирма видами мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письмо - всі ці аспекти мають бути представлені в календарому плані вчителя іноземних мов. Учитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. 

          6 У разі виникнення необхідності організації освітнього процесу в межах навчального року під час карантину, для організації дистанціного/змішаного навчання рекомендуємо скористатись Методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9 - 173; від 16.04.2020 № 1/9-213 та методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН. Ці рекомендації містять опис загальних підходів до організації онлайн навчання, інструментів та платформ, на яких можна вчити дистанційно, та конкретних методик дистанційного навчання. Школа може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams. Рішенням педагогічної ради школа обирає якою саме платформою будуть користуватись усі учасники освітнього процесу. Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань. Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції). 

         7 На початку 2021-2022 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, пропонуємо приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «корегуюче навчання». Наголошуємо, що на початку навчального року бажано уникати елементів змагання, доцільно приділяти увагу згуртуванню учнівського колективу аби не створювати ситуацію колективної зневаги до окремих учнів та передумови булінгу. Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. У закладах загальної середньої освіти можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із оновленим переліком можна ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України та на сайті Інституту модернізації змісту освіти. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізує його методику навчання та компетентнісний потенціал предмету «Іноземні мови». Програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителя, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання. 

          8 Ведення шкільної документації та оцінювання учнів. Відповідно до пункта 28 Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі: ▪ формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду; ▪ підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою. Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації: 1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей; 2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання; 3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання; 4. Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія); 5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. 9 Оцінювання учнів у 1-4 класах початкової школи здійснюється відповідно до Наказу №813 від 13.07.2021 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО». Відповідний Наказ оприлюднено на сайті МОН. Однією з ключових змін в оцінюванні в початковій школі є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/інтегрованого курсу запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання учнів у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – вербальною та/або рівневою оцінкою за вибором закладу освіти на підставі рішення педагогічної ради. Заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу. Для позначення рівня пропонується використовувати такі позначки: 

▪П (початковий рівень); 
▪С (середній рівень); 
▪Д (достатній рівень); 
▪В (високий рівень). 

У Додатоку 1 наказу є Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів за рівнями (високий, достатній, середній, початковий) з зазначеними характеристиками рівня результатів навчання учнів. 

          10 Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Діагностувальні роботи проводяться з метою виявлення рівнів сформованості результатів навчання учнів та планування подальшої роботи з формування цих результатів на більш високому рівні. Такі види робіт виконуються замість контрольних робіт. Діагностувальні роботи можуть бути усними (переказ, власне висловлювання тощо) чи письмовими (диктант, тестові завдання, списування та ін.), у цифровій формі (тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, досліду, усного опитування тощо. Форми та види тематичних діагностувальних робіт добираються самостійно учителем з урахуванням вікових можливостей учнів. Кількість і періодичність діагностувальних робіт учитель визначає сам під час складання календарно-тематичного плану. Водночас МОН пропонує врахувати, що їхня кількість має бути дидактично обґрунтована. Зазвичай їх планують через кожні 16–20 навчальних годин. Також не можна проводити більше ніж одну діагностувальну роботу на день. Письмові діагностувальні роботи можуть виконуватися у зошитах для діагностувальних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо. 

          11 Якщо учня/учениці не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він/вона не виконує діагностувальної роботи. Підсумкове оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностувальних робіт, записів оцінювальних суджень про результати навчання та результатів педагогічних спостережень вчителя. Окремо підсумкові роботи не проводяться. МОН використовує термін “підсумкова оцінка”, але учні початкової школи не отримують балів, а зазначається рівнева оцінка відповідно до Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів. У разі виявлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувти їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учень виконує, зазвичай, під час уроку. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів. Домашнє завдання в 1-му класі не задається і у журнал не записується. У 2-му класі домашнє завдання для школярів є необов’язковим, проте в журналі можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання. У 3-4-х класах домашні завдання, у разі їх надання, мають обов’язково фіксуватися в журналі. Відповідно, вони записуються в журнал у колонці «Домашні завдання». Рекомендовано визначати дітям терміни виконання домашнього завдання. Враховуючи вікові особливості учнів, максимальним терміном виконання домашнього завдання може бути 2 тижні, наприклад, для підготовки позакласного читання або групового проєкту. 

          12 Також бажано спонукати учнів до самооцінювання та взаємооцінювання, з визначенням того, що дозволило досягти успіху, а що привело до труднощів. Запропоновані нові форми Свідоцтв досягнень учнів ( Додатки 2 і 3). Окремо передбачено свідоцтва для двох циклів навчання – для 1–2 та 3–4 класів. У свідоцтві досягнень учнів МОН пропонує надавати розгорнуту характеристику результатів навчання. Свідоцтво досягнень містить такі частини: 1. Характеристика навчальної діяльності; 2. Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей; 3. Рекомендації вчителя; 4. Побажання батьків або осіб, що їх замінюють. Оригінал електронного свідоцтва про початкову освіту зберігатиметься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) в Реєстрі документів про освіту. Свідоцтво про початкову освіту не відтворюватиметься в пластиковій картці та не потребуватиме додатку на спеціальному бланку. Школі не потрібно обліковувати видачу свідоцтв про початкову освіту. За бажанням батьків школа видаватиме їм паперову копію електронного свідоцтва, засвідчену підписом директора школи та печаткою, протягом 5 днів після їхнього звернення. Замовляти виготовлення дубліката свідоцтва також не потрібно: якщо батьки втратять паперову копію, вони можуть звернутися до школи для повторного отримання копії. Якщо учень має порушення зору, за бажанням батьків може бути виготовлена паперова копія електронного свідоцтва з використанням шрифту Брайля. 

         13 Подані примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можуть бути доповненими з урахуванням особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета. Якщо один інтегрований курс ведуть два вчителі, то обидва педагоги заповнюють журнал в частині тих годин та тем, які вони викладають. Шкільний журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі. При цьому заклади освіти можуть створювати документи лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства. 
         14 На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета/інтегрованого курсу пропонуєио записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу – записувати ці показники у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень. У кожній колонці пропонується фіксувати стан сформованості обов’язкових результатів навчання (сформовано - √; ще формується – нічого не записувати). Якщо у 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то заміть позначки √ пропонуємо записувати першу букву назви рівня, якому відповідає навчання. 

           15 Серед інструментів формувального оцінювання вчителю іноземних мов доцільно використовувати мовне портфоліо. Мовне портфоліо допоможе учням осмислити результати своєї діяльності, покаже динаміку і прогрес в іншомовному навчанні. Наповнення мовного портфоліо нічим не обмежується і залежить від можливостей вчителя та класу і від поставлених цілей. Робота з мовним портфоліо проводиться протягом всього навчального року. Мовне портфоліо працює також як інструмент самооцінювання учнів, що дозволяє їм більш об’єктивно оцінити рівень своїх знань як на початку створення портфоліо так і в процесі роботи з ним, заохочує здобувачів освіти презентувати свої успіхи, також учні вчаться проектувати свої майбутні цілі. Відпоідно до Наказу МОН №1222 від 21.08.2013 року оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою). Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах. У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а). Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, та своєчасне корегування форм і методів процесу навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу і повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи. 

       16 Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання й виставляється єдиний тематичний бал. Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру. Cеместровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями протягом семестру. Семестровий контроль проводиться двічі на рік. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль проводиться за всіма мовленнєвими вміннями.

Зошити підписуються іноземною мовою, яка вивчається. Учнівські зошити, в яких виконуються класні та домашні роботи з іноземних мов, перевіряються: у 2-4 класах – після кожного уроку в усіх учнів із виставленням оцінок та виправленням помилок; у 5-9 класах – один раз на тиждень; у 10-11 класах – перевіряються найважливіші роботи один раз на місяць, але з таким розрахунком щоб один раз на місяць перевірялись роботи усіх учнів. Результати перевірки робочих зошитів не враховуються при виставленні тематичного або семестрового балу. До виправлення помилок у письмових роботах вчителі іноземних мов можуть підходити диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень сформованості відповідного уміння у конкретного учня/учениці: 24 ▪ виправляти помилки власноруч; ▪ підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; ▪ підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею; ▪ позначати рядок, в якому є помилка, на полях з метою самостійного пошуку та виправлення помилки учнями. Перевірка керівником або заступником керівника навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів. Стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайті: http://www.coe.int.